Основні дані

Історичні відомості

На старому торговому шляху, до якого зводились всі дороги навколишніх поселень на захід від старого міста Броди на берегах верхів'я ріки Стир розкинулось з непам'ятних часів поселення, яке до наших днів дійшло під назвою Пониковиця. Можливо, колись давно це село мало іншу назву, бо як твердять старожили , ця назва могла дійти лише з середньовіччя від хазяйки цього села "пані Ковецької". Ходять і інші твердження, але ця легенда саме вірогідніша. Місце розположення , рельєф села своєрідний, вартий опису, як чудовий куточок природи. Ріка Стир несе свої чисті, прозорі води через село на північний захід до Прип'яті, а далі у Дніпро і Чорне море. З північної сторони село оточують соснові і мішані ліси. Родючі грунти, наявність лісу, великих сінокосів, близкість міста  все це сприяло ростові населення і, звичайно, маштабів села. Село у внутрішньому своєму життю розділено на три частини, кожна з своєю назвою. Південно-східна сторона називається "Задвір"- ця назва зв'язана з тим, що колись на цій території, де зараз знаходиться колгоспне господарство, був панський маєток - двір, от і тому говорили: хто жив в цій стороні, значить - за двором.
Застав - ця назва говорить сама за себе: за ставом.Кут - північно-західна частина села. Назва, напевно, походить від розположення цього житлового масиву, в росполеженні рік, боліт і озер де клином входить цей район. Ну і варто зазначити ще один мікрорайон села - Ринок. З цією назвою пов'язана легенда заснування нашого села. Ринок - це вданий час невелика кількість домів, а поруч сільський цвинтар. Поховань, більше в районі села Пониковиця немає, от і виникає думка, що наскільки цей цвинтар великий і старий, то напевно він був першим місцем поховань в давнину, так як близкість ріки, що властиво було поселятись нашим предкам біля водоймищ, свідчать, що коріньзаснування села вийшов лише з Ринку.
Відносно рельєфу можна написати дуже багато, але основні штрихи цього опису охарактеризуємо по окремих місцевостях, урочищах.
Центр села. Місцевість відносно інших районів села знаходиться на підвищеній піщаній місцевості. Рівень місцевості відносно поверхні води в річці 5-6 метрів. Через центер проходить ряд доріг, але основна - це напрямок схід-захід( Броди-Заболотці,Олесько,Соколівка). Інший напрямок центру --- північний захід( Барчин ,Велин, Ражнів) і північний напрямок --- це масиви лісів і с. Збруї, Станіславчик. Південно-східний напрямок --- Голосковичі, Глушин, Суходоли. Дорога Пониковиця-Броди, інтересна тим, що у виході з села, воно має назву  "Липи". Легенда говорить, що колись давно цією дорогою їхав король, чи князь, чи цар і побачив, що люди садять дерева біля дороги і сам,  зупинивши свою процесію, посадив декілька липок біля дороги. Ці липи дожили до наших чднів, але не всі, частина з них була вирубана. Ця легенда на наш роздум виглядає так. В Олеську, де на болотах височить старовинний замок жили князі Даниловичі, це українські князі за часів визвольної війни українського народу проти поляків і татар. Олеський замок з Бродами, яке в свій час було розвинуте в економічному і оборонному, багатонаселенному, містом зв'язане дорогою через Підгірці, Ясенів, Суходоли - це південна сторона і найбільш вигідна і коротша дорога - це Олесько - Заболотці - Пониковиця - Броди. Можливо і їхали ці князі в свої хороми, а може і інші гості до Олеська і посадили ці липи. Вік лип, не менше 300 років.